Закарпатців просять активно долучитися до підписання петицій загиблим захисникам України
До видання Ungvar info звернулися родичі загиблих захисників з проханням підписати петицію про Присвоєння звання Герой України (посмертно) Стельмах Дмитру Михайловичу, Савчук Андрію Богдановичу, Стецькому Валерію Андрійовичу, Олексієнку Артему Андрійовичу.
Сержант Стельмах Дмитро Михайлович – інспектор прикордонної служби 2 категорії -оператор (безпілотних авіаційних комплексів) групи повітряної розвідки та протидії безпілотним суднам.
З 1 листопада 2022 року проходив військову службу за контрактом у 7 прикордонному Карпатському загоні ВПС «Нижанковичі»
12 травня 2023 року пройшов повний навчальний курс «Оператор БПЛА». Рівень складності професійний.
30 листопада 2024 року успішно закінчив курс «Оператор БПЛА FPV-камікадзе».
19 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Григорівка Донецької області Герой Стельмах Дмитро загинув від отриманих травм несумісних з життям, – йдеться в петиції
Савчук Андрій Богданович героїчно загинув на передній лінії оборони під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Веселе Бахмутського району Донецької області.
“У 2022 році був мобілізований до Збройних Сил України. Служив у 10-тій гірсько-штурмовій бригаді “ЕДЕЛЬВЕЙС”, 108-му окремому гірсько-штурмовому батальйоні військової частини А3715, 1-й гірсько-штурмовій роті. Солдат, стрілець, санітар. Під час чергового перебування на позиції загинув від ворожого артилерійського обстрілу”, – йдеться в петиції
Стецький Валерій Андрійович (03.05.1985 р.н.), воїн 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, який обіймав посаду водія-електрика відділення безпілотних авіаційних комплексів 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224.
3 грудня 2023 року Валерій був мобілізований до Збройних Сил України. Проходив службу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади на посаді водія-електрика відділення безпілотних авіаційних комплексів 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. Отримав позивний “Течик”.
4 лютого 2024 року отримав вогнепальне уламкове поранення поблизу н.п. Новомихайлівка, Донецької області. Після тривалого лікування та операції повернувся на фронт до побратимів, аби продовжити боронити Україну від російського агресора.
Його життя обірвалося 21 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання неподалік н.п. Парасковіївка, Покровського району, Донецької області. Ворожий FPV-дрон уразив його автомобіль. Отримані поранення виявилися несумісними з життям, – згадується в петиції
Маючи бронь від Укрзалізниці, 18.10.2023 року Олексієнко Артем Андрійович приймає рішення стати на захист Батьківщини. 26.11.2023, саме у день свого народження, 40-річчя, він приєднується до складу 82 окремої десантно – штурмової Буковинської бригади. Спочатку мав посаду стрільця, потім сапера, головного сержанта-командира інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу десантно-штурмового батальйону. З честю та гідністю виконував свій військовий обов`язок на різних напрямках у найжорстокіших боях, Запорізький, Харківський, Курський.
Прийняв свій останній бій 01.01.2025 року поблизу н.п. Бондарівка Суджанського району Курської області, загинув під час артобстрілу, – йдеться в петиції
Закарпатців просять вшанувати пам’ять полеглих захисників підписанням петицій, які дозволять їм отримати звання Герой України посмертно.
