«Я потрібен там. Потрібен нашій країні», – доброволець з Ужгорода Орест Бибик
26-річний ужгородець Орест Бибик, раніше ніколи не бачив себе військовим та обрав зовсім паралельну військовій справі професію перекладача-туризмознавця. Це тепер він несе службу у якості військового офіцера-психолога на Херсонщині, де надає допомогу психологічну бійцям, які тільки-но повернулись із зони бойових дій. Але про це розповімо пізніше. До війни у нього все йшло своїм шляхом…
Спорт, робота, одруження та плани на майбутнє. Попри все у 2021 році чоловік вирішив спробувати себе у ролі військового та поступив на навчання на Кафедру військової підготовки, яка діє при УжНУ.
Таке рішення прийняв, щоб спробувати поєднати своє життя зі Збройними силами України, адже без військової підготовки важко назвати себе справжнім чоловіком, вважає Орест. На вибір тоді 23-річному хлопцю запропонували декілька спеціальностей: штурмовики, розвідка, артилеристи та психологія. Вибір впав на останню. Додатково вступити на військову кафедру вмотивував хлопця і тесть, який сам понад 20 років служить у війську.
«Я вважаю професія військовослужбовців благородна і приносить користь та безпеку нашій Державності враховуючи те, що з 2014 року іде гібридна війна, а з 2022 повномасштабна»
Орест продовжив навчання на військовій кафедрі розуміючи, що в майбутньому можна принести користь державі на військовій службі.
«Навчання було досить цікавим. Наші викладачі максимально старались передати свій життєвий досвід та знання, що дуже тішило. Бо ж часи не найкращі і, відповідно, цей досвід і багаж знань він точно згодиться. Окремо хочу відзначити Софію Миколаївну, яка навчала нас психології на кафедрі і старалась “зліпити” з нас надійних та впевнених особистостей. Доносила нам увесь необхідний матеріал, який, до речі, мені тут став дуже корисним. Кажучи відверто, якщо студент навчається і виявляє бажання розвиватись, то в комбінації це все приносить гарні результати в майбутньому»
У жовтні 2022 року Орест Бибик закінчив військову кафедру та зізнається, що свою подальшу долю бути офіцером ЗСУ вирішив ще з 24 лютого 2022 року.
«Так як я отримав звання молодшого лейтенанта запасу зрозумів, що час своє наздожене. Мені разом з іншими військовими доведеться здобувати цю дуже важку, але надзвичайно важливу ПЕРЕМОГУ»
Дружина нашого героя відмовляла чоловіка від війни, адже її мама та бабуся важко виїжджали із зони окупації в Новій Каховці, що й залишило відбиток у пам’яті про війну…
«Я переконував дружину, що «Я потрібен там. Потрібен нашій країні»
Уже у лютому 2023 року під мобілізацію потрапив батько нашого захисника, що й стало додатковою мотивацією для нашого Героя поповнити ряди української армії. Вступивши до війська Оресту випала честь служити офіцером-психологом.
«Офіцерське звання для мене дуже важливе. Я повинен випромінювати добро. Захищати честь та гідність і бути зразковим військовим. Якщо чесно, то десь відчуваю себе лицарем, який і повинен відповідати цьому званню»
Наразі у своїй роботі він допомагає військовослужбовцям, які потребують спілкування, розуміння, підтримки після повернення із зони бойових дій. Завдання каже, не з легких, але кому зараз легко:
«Будемо відпочивати після ПЕРЕМОГИ»
Не оминув Орест і питання актуальності фаху психолога в Україні.
«Хочу, аби в нашому суспільстві почали нормально сприймати роботу психолога, і не вважали, що якщо ти ходиш, до психолога то це значить, що ти «хворий». Ці стереотипи потрібно залишити в СРСР – там, де їм місце. Навіть здоровій успішній людині потрібен спеціаліст, який допоможе розібратись у собі та покращити, тим самим якість свого життя»
І на завершення:
«Хочу звернутись до тих, хто чекає свого моменту. Хлопці, дійте, вступайте до ЗСУ! Наш час настав, далі вже може бути пізно»
Спеціально для онлайн-видання Ungvar info.
