Від пострілу до евакуації: нацгвардійці з Ужгорода відточують навички до автоматизму
Влучні постріли, гучні команди, димові завіси та евакуація умовного пораненого — так проходять навчання підрозділу Національної гвардії на Закарпатті, де бійці в/ч 3115 відпрацьовують навички до автоматизму, аби бути готовими до виконання бойових завдань.
Під час занять військовослужбовці практикують вогонь з різних положень і відточують швидке переміщення в умовах, наближених до реальних. Окрему увагу приділяють тактичній медицині: накладенню турнікетів, бандажній фіксації, стабілізації пораненого та підготовці до евакуації під прикриттям.
Один із військовослужбовців, ужгородець Тарас, який нещодавно добровільно мобілізувався і пройшов курс базової підготовки, характеризує тренування як виснажливі, але необхідні.
«Після першого тренування я ледве тримався на ногах. Після маршу по бездоріжжю у повному спорядженні треба ще й влучити в мішень. Це нереально тяжко. Але з кожним таким тренуванням мені стає легше — це означає, що кожен з нас стає міцнішим», — розповів він.
Евакуація умовного пораненого відпрацьовується під димовою завісою та прикриттям вогнем, щоб бійці навчалися швидко і безпечно виводити побратима з-під вогню. Інструктори наголошують, що такі вправи мають бути доведені до рефлекторного рівня.
«Тренування — це не показуха, це питання життя й смерті. Коли під обстрілом спрацьовують набуті рефлекси, це значно підвищує шанси на успішну евакуацію», — каже інструктор із позивним Барні.
Крім тактичної та медичної підготовки, увага приділяється й відпрацюванню дрібної моторики: у бою можуть трапитися несправності зброї, і на їх усунення залишаються лічені секунди. Тому розбирання й збірка автоматів відпрацьовуються в різних екстремальних умовах.
Кожне заняття завершується аналізом: що вдалося, що потребує доопрацювання, а також індивідуальними зауваженнями. Така жорстка, але системна робота формує готовий до дій підрозділ, для якого на полі бою вирішальними є не слова, а впевнені дії, відточені сотнями повторів.
