Закарпатський військовий після поранення майструє для побратимів багатофункціональні грубки (ВІДЕО)

На Закарпатті військовий після важкого поранення не зміг повернутися у стрій, тож опанував нову професію, щоб допомагати побратимам – взявся виготовляти буржуйки на фронт. Чоловік каже, грубки робить багатофункціональними, щоб закрити одразу кілька проблем, з якими військові стикаються на передовій, йдеться в ТСН.
До війни він не знав, як стріляти з автомата, проте вже за два дні після повномасштабного вторгнення був на фронті. Туди 35-річний Володимир Бряник вирушив добровільно, аби зупинити рашистську навалу, – повернувся з-за кордону, де був на заробітках.
“Я все життя пахав: з пустого місця зробив будинок, облаштувався, обжився… Тільки почав жити і «бах» – війна. Я просто хотів йти воювати за те, що яке право вони мають прийти до нас? От і все”, – каже Володимир.
У складі 101-ї окремої бригади відбивав наступ на Суми, а далі тримав оборону Луганщини. У травні в окоп чоловіка залетів ворожий снаряд, він отримав контузію та закриту черепно-мозкову травму, пережив кому.
Після реабілітації хотів повернутися у стрій, та лікарі заборонили. Тоді вирішив допомагати побратимам у тилу, для цього опанував електрозварювання. На гроші, які держава компенсувала на лікування, чоловік придбав першу партію металу й почав виготовляти пічки на фронт.
“Я там був, я знаю, що треба. Буржуйка – це тепло, а тепло – це здоров’я. Ти мерзнеш, недосипаєш, починаєш хворіти. І все – кінець твомєї роботи, виконувати службу ти не можеш”, – ділиться чоловік.
Далі металобрухт йому почали зносити волонтери, а допомагати у виготовленні грубок зголосилися друзі, тепер у майстерні працюють утрьох. Грубки, які зварюють у майстерні Володимира, нестандартного розміру, вони більші за звичайні армійські.
“У ЗСУвську буржуйку поміщається маленьке дровеня, а ми робимо буржуйки, щоб поміщалося велике. Завдяки цьому хлопці можуть накласти вогню і спокійно спати, бо воно довше тримає тепло. Біля цієї буржуйки можна хлопцям поставити їсти зробити, воду нагріти й помитися, одяг просушити”, – каже волонтер Петро.
На фронт відправили вже понад 30-ти таких буржуйок, але цього замало, каже Володимир. На пічки величезна черга, а металу бракує. На виготовлення однієї грубки в середньому йде 6 тисяч гривень, тож чоловік просить про допомогу тих, хто може віддати на добру справу металобрухт.
“Я від військових не беру ні копійки, хоч вони і хочуть мені скидати, але я не беру. То мій принцип! Я казав, що буду діставати будь-якими дорогами, але не від військових. Вони заслуговують тепло без ніяких взагалі затрат”, – переконує Володя.