Зеленський і Кличко посварились через “пункти незламності” в Києві

22 листопада президент України Володимир Зеленський повідомив, що в Україні підготували 4 тисячі спеціальних шелтерів, які мають приймати до себе людей у часи блекаутів. Їх назвали “пунктами незламності”.
За задумом влади, у таких пунктах має бути мобільний зв’язок, інтернет, електрика, тепло, вода, аптечка.
І вже наступного дня українці мали змогу перевірити роботу таких прихистків на власному досвіді.
23 листопада росія знову атакувала Україну ракетами. Мішенню ворога вже вкотре стала енергетична інфраструктура. Того дня 10 осіб загинули, десятки були поранені, мільйони людей залишились без світла, води та зв’язку.
Ввечері того ж дня влада оголосила про початок роботи “пунктів незламності”. Проте вже досить скоро до їхньої роботи почали виникати питання.
Мешканці столиці стали скаржитись у мережі, що багато з цих шелтерів просто не працюють або не обладнані належним чином. За два дні з критикою влади Києва виступив і президент Зеленський:
“Профанацію з київськими “Пунктами незламності” ніхто нікому не пробачить. Прошу, серйозніше”, – застеріг він у своєму традиційному вечірньому зверненні.

Водночас, паралельно зі звинуваченнями в бік мера Віталія Кличка, в Офісі президента приписують облаштування цих пунктів своїй вертикалі.
Як з’ясувала “Українська правда“, цей конфлікт може бути не лише президентським контролем, а й проявом давньої політичної боротьби між Банковою та Кличком. У якій ОП аж ніяк не хоче ділитися владою.”УП” вислухала позиції обох сторін, а також поспілкувалась із керівниками в інших регіонах і містах. Розповідаємо, що відбувається навколо столичних “пунктів незламності”, як з’явилась сама концепція таких шелтерів, як її реалізовували та яка роль центральної та регіональної влади в “провалах”.
Що Зеленський та його Офіс кажуть про “пункти незламності” Кличка?
Володимир Зеленський у своєму зверненні 25 листопада, за два дні після масового обстрілу, похвалив лише ті київські “пункти незламності”, які розгорнуті на базі ДСНС та на столичному вокзалі. Над іншими, за словами президента, потрібно працювати.
“Очікую від мерії якісної роботи”, – вказав він на відповідальних.
Заступник Офісу президента Кирило Тимошенко, який курує регіональну політику, у розмові з “УП” стверджує: таких проблем з підготовкою пунктів, як у Києві, не було в 70-80% міст, зокрема й у обласних центрах.
При цьому, за словами Тимошенка, на етапі підготовки столична влада запевняла Банкову, що має необхідні генератори.

Як претензії до “пунктів незламності” пояснюють у Кличка
“Я не хочу, особливо в нинішній ситуації, вступати в політичні баталії. Це безглуздо. Мені є в місті чим займатися”, – так міський голова Віталій Кличко відреагував на закиди з боку ОП і “слуг”, які на пару з Арахамією пішли в показовий рейд “пунктами незламності” й залишилися вкрай невдоволеними.
Історію з цими пунктами в оточенні мера вважають суто політичною, точніше новим приводом ОП причепитися до Кличка. До того ж – не за діло.
Опікуватися “пунктами незламності” нібито мали голови місцевих військових адміністрацій – у Києві таким віднедавна є Сергій Попко. Саме голови військових адміністрацій ходили на відповідні наради, які організовує заступник голови ОП Кирило Тимошенко.
Кличка, як розповідає співрозмовник “УП” в оточенні мера, на ці зустрічі не запрошували. Усю інформацію щодо вимог центральної влади до облаштування “пунктів незламності” йому доводилося отримувати з власних, тобто неофіційних каналів.
І, як свідчить публічна позиція Кличка, він переконаний, що зробив свою роботу добре.
Водночас, навіть попри вибірковість ОП у своїх оцінках щодо “пунктів незламності” у столиці, не помітити проблеми в їхній роботі неможливо.
Як пояснює співрозмовник “УП” в оточенні мера, причина проблеми лежить у масштабах задачі – якщо в одних областях треба відкрити сотню пунктів на регіон, то в самому Києві їх треба розгорнути до тисячі.
“Це не можна зробити за клацанням пальців Тимошенка, розумієте? Тільки генераторів, щоб усе працювало, у ці пункти треба майже дві тисячі. Це не робиться за кілька днів”, – зауважує співрозмовник.Інша проблема, як розповідає “УП” джерело, наближене до Київської міської військової адміністрації, полягає у відсутності розподілу відповідальності. Мовляв, за 9 місяців війни між цивільною та військовою адміністраціями все ще немає адекватної взаємодії.
Чи справді “пункти незламності” в Києві не працюють?
Ввечері 25 листопада “Українська правда” провела власну ревізію “пунктів незламності” у столиці.
Найбільш підготовленою справді виявилась Держслужба з надзвичайних ситуацій. У її наметах працювали теплові гармати, WiFi, іноді навіть “Старлінк”, були влаштовані зони відпочинку, можна було випити гарячі напої.
У районах, де наметів ще не було, рятувальники запрошували охочих погрітися всередину, до своїх пожежних частин.
Щоправда, таких точок по Києву було з десяток. Більшість же “пунктів незламності” позначені в школах і дитсадках. Ситуація у них різнилась.
Наприклад, лише на Подолі, де світло іноді зникає на кілька діб, три поспіль школи-пункти були просто зачинені. Інші – не пускали до себе охочих зігрітись і зарядити телефони. Це пояснювали “тестовим режимом” або тим, що “пункт запрацює у разі надзвичайної ситуації”.
В одній зі шкіл міста “УП” розповіли, що отримали від місцевої влади вказівки облаштувати шелтер лише в другій половині 24 листопада. Тобто вже після того, як влада публічно запустила “пункти незламності”.
Однак і місцева влада могла дізнатись про ідею з пунктами доволі пізно. Про це кажуть не лише в оточенні Кличка, а й в інших регіонах, про що піде мова нижче.