Сповідь закарпатського перевізника
Відповідайте за вчинки свої!
Мені надзвичайно хочеться, більше того – я мрію, з гордістю промовити слова «Я патріот і пишаюсь своєю Батьківщиною». Але це не так!
У мене болить душа за покоління яке виросло в незалежній Україні, і яке зі словами Шевченка: «Борітеся – поборете!» іде під кулі снайперів на Грушевського, Інститутській та в зоні АТО.
Я б дуже хотів відчути те, що відчувають мільйони українців по всій території країни: пробудження патріотичного духу, щире бажання захистити непорушну єдність Батьківщини, відновити мир і стабільність у державі. Але не виходить!
Закликаю всіх читачів терпляче дочитати мою сповідь до кінця. Сподіваюсь по завершенню однодумців у мене стане набагато більше…
Я половину життя був перевізником, який чесно і добросовісно виконував свою роботу: сплачував усі податки, дотримувався тарифу, навіть виконував заздалегідь збиткові рейси. Враховуючи реальність, не обходилось і без хабарів. Ледве зводивши кінці з кінцями щодня переконував себе і дружину в тому «Що прийде і на нашу вулицю свято». Проходив рік, другий, п’ятий… а довгоочікуване «світле майбутнє» так і не наступало… З кожним днем, бюджет моєї сім’ї зазнавав нових потрясінь. Заощаджувати вже не було на чому. Працюючи щодня, з самого ранку до пізньої ночі, забезпечити добробут своєї сім’ї у мене не виходило. В такі митті відчуваєш себе нікчемою!
Вже на сьогоднішній день я чітко розумію що нікчема не я – а управлінський апарат який керує нами, нав’язуює свої правила гри з метою збагатити виключно власні кишені! Чиновники які давали присягу служити народові України – знущаються над власним народом. Вони нехтують інтересами людей, цілеспрямовано змушують ухилятись від виплати податків і працювати поза межами правового поля. Управлінці, які вважають що все продається і купується. Управлінці, які не заслуговують на патріотів, які звуться українцями!
В результаті діяльності нинішніх представників влади, на сьогоднішній день, мене витіснено з поля праці в межах діючого законодавства. Вони змусили працювати на чорному ринку. Помилок жодних тут немає, навмисне ЗМУСИЛИ мене на сьогоднішній день стати НЕЛЕГАЛЬНИМ ПЕРЕВІЗНИКОМ! Адже це єдиний шанс не піти жебракувати і забезпечити для своєї дитини як мінімум належну освіту у майбутньому.
Не так давно я ще відносився до «правих» перевізників. Сплачував податки, готував всі документи на тендер, якого до речі так і не дочекався, обходив усі можливі кабінети, звертався до контролюючих органів. Але нікому це не цікаво. У мене не залишилось вибору: на сьогоднішній день мене називають «ліваком»… Але давайте по етапно розберемось хто правий а хто ні.
З точки зору законодавства – ТАК, я нелегал. З іншої ж сторони, діючі чиновники зацікавлені в тому щоб я ухилявся від податків! Чому?! – А тому що роблять усе можливе щоб діяльність перевізників була збитковою: неефективно регулюють тарифи, не виплачують субсидії за перевезення пільгової категорії громадян, розробляють маршрутну мережу, яка навіть на 10% не забезпечує потреби мешканців області, не проводять тендерів, не слідкують за закінченими договорами у перевізників, не відповідають за безпеку руху, ігнорують потреби жителів… Продовжувати можна безкінечно! – Читаєте між рядків? – Хто після цього всього лівак – Я??? – СИЛЬНО СУМНІВАЮСЬ, адже мене підтримують і створюють всі необхідні умови для розвитку!
Сьогодні, коли Україна переживає історично важкі часи, настав час «холодного душу», адекватної оцінки і тверезого мислення. Мені надзвичайно прикро, але я змушений визнати і наполегливо буду відстоювати позицію що «лівак» не я, а ті бідолашні перевізники, які безрезультатно боряться за справедливість, відчайдушно вірять у перемогу навіть не підозрюючи, як з них глузують та знущаються.
На сьогоднішній день мене ніхто не змусить виконати рейс, завчасно розуміючи що він збитковий. Мені ніхто не нав’язуватиме за яким тарифом і в якому напрямку я повинен їхати. Мене ніхто не обмежить у кількості виконаних рейсів. А тим паче управлінці, які чхати хотіли на інтереси і потреби населення!
Я добре вивчив потреби ринку пасажирських автобусних перевезень, я чітко розумію де попит більший, де менший, я як ніколи усвідомлюю наскільки важливим є розуміння потреб пасажирів. За рахунок частоти виконуваних рейсів (раніше мені нав’язували скільки разів я повинен виконувати рейс) у мене відпала необхідність набивати автобус пасажирами немов шпроти у консервну банку.
Так, я ухиляюсь від виплати пенсійного податку. – Але і пенсії у 800 грн мені не потрібно! Так, я не маю права здійснювати регулярні рейси по перевезенню пасажирів. – Але це єдиний шанс не загострювати соціальну напругу серед населення, забезпечити їх потреби ну і відповідно заробити гроші та забезпечити свою сім’ю. Так, я пристосовуюсь до умов сьогодення, і навчився мистецтву виживання за будь-яких умов. Навіть якшо мова йде про домовленість в разі чого з представниками відповідних органів. Але якшо чиновникам це дозволено, то чому мене називають «нелегалом» і яку силу має закон??!
Як бачимо, першими хабарниками були і є носії влади…
Жорстоко?! Критично?! Не справедливо?! – Можливо… Проте я маю достатньо підстав щоб відстоювати свою позицію. Влада сама себе ніколи не буде ображати й обмежувати. Щоби стабілізувати ситуацію, потрібні дуже великі кошти. Їх немає. Тому нас очікує, найперше, – заморожування зарплат, пенсій і галопуюча інфляція. Далі будуть скорочувати соціальні програми. Нині багато мовиться про те, що не буде безкоштовної освіти та медицини. Хоча не все так просто як здається: безкоштовної освіти та медицини фактично й зараз немає, якщо виходити не формально, а по суті. Одні воюють , а інші – обдирають до нитки тих, хто віддає життя на фронті.
Куди б я не йшов, до кого б не звертався в першу чергу потрібно давати хабара… Зміцніла олігархічно-корумпована система в Україні спрямовувала свої зусилля тільки на збагачення, руйнування всіх моральних засад, пограбування народу, поділ суспільства за мовними і релігійними ознаками, створення багатьох суперечностей між украй збіднілими шарами суспільства, ігнорування мовних проблем, сподіваючись за таких обставин зміцнити своє панування в державі. Що для мене зробила держава?! Чому я повинен платити податки?! Нарікання на те що транспортний колапс в області виник через діяльність «ліваків» – Вигідна позиція тих, хто провокує їх процвітання в області…
Вибачте ті, кого утомила моя писанина і дякую всім, хто дочитав.
Перевізник Йосип…