У нашій державі Україна на найвищому рівні свого часу було вирішено і законодавчо підкріплено: пенсіонери мають право БЕЗКОШТОВНО користуватися послугами громадського транспорту. У тому числі – і міжміського. При цьому – незалежно від того, хто є власником цього самого автотранспорту, який перевозить пасажирів за договором з місцевою владою.
Але в Закарпатті, схоже, закони України не діють. Незважаючи на наявність обласної державної адміністрації, обласної ради, прокуратури та інших інституцій, покликаних захищати права громадян України, незалежно від віку та соціального статусу.
Мешканка Ужгорода, пенсіонерка М., зібралася у вихідні відвідати своїх родичів в Мукачеві. Вчора в Ужгороді їй КАТЕГОРИЧНО відмовили у пільговому проїзді до міста над Латорицею – мовляв, водії не бажають везти когось безкоштовно. Змусили купити квиток за повною вартістю – 17,50 грн (запам’ятаймо цю цифру).
Тільки що пенсіонерка М. зателефонувала з Мукачева. Тут їй теж спочатку відмовили у пільговому проїзді – купуйте за повною вартістю, причому ціна – вже 20.20 грн (за одну тільки ніч вартість проїзду зросла майже на три гривні – «нехило»?). Причина та ж – водії відмовляються брати «пільговиків». Потім «сміловістілісь» – мовляв, за два пенсіонери в автобус водії таки погодилися брати, але ваша черга на пільговий проїзд підійде через півтори години. А через півтори години пенсіонерці заявили, що своє право на пільговий проїзд вона зможе реалізувати не раніше полудня.
Пенсіонерка сидить на автостанції в Мукачевому та чекає …
А автобуси – виїжджають на Ужгород напівпорожніми
Пряме запитання керівникам ОДА, обласної ради та підвідомчих їм структур, а також прокуратурі та іншим інституціям, покликаним захищати права громадян і споживачів: в Закарпатті діють закони України – або не діють?!