Більше 50% витрат українців – продукти харчування. Це характерно для дуже бідних країн
Споживчий кошик українців став коштувати цього року дорожче у порівнянні з минулими роками, а купівельна спроможність населення, навпаки, знижується, повідомляють соціологи.
За їхніми словами, більше половини своїх коштів українці витрачають на продукти харчування, а це характерно для бідних і дуже бідних країн, пише Mukachevo.today з посиланням на «Радіо Свобода».
Аби щомісяця запасатися найнеобхіднішими для життя продуктами, товарами й покупками, українцеві потрібно заробляти не менше 5 тисяч гривень. Такий висновок зробили дослідники, які проаналізували споживчий кошик держави у 2015 році. Проте зараз прожитковий мінімум українців становить трохи більше тисячі гривень. За словами експертів, цей парадокс виник через те, що склад споживчого кошика для українців не змінювали з минулого століття.
Те, що маємо зараз, сформувалося не сьогодні, а 1999 року, завдяки чому в нас досі той самий споживчий кошик, який «розмалював» Кабінет Міністрів тоді, – каже експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко.
З його слів, державі необхідно якнайшвидше переглянути споживчий кошик і встановити новий прожитковий мінімум, адже різке знецінення гривні та зростання цін на всі товари й послуги призвели до того, що практично всі громадяни країни бідні.
У структурі витрат населення продукти харчування становлять більше 50%. Це характерно для бідних і дуже бідних країн. За цим показником ми попереду не лише в Європі, а й у всьому світі. Українцям не вистачає грошей на забезпечення їхніх культурних потреб. На освіту та відпочинок ми витрачаємо менше 10% від прибутків, – зазначає експерт.
Що ми маємо з огляду на «кошик»?
«Споживчий кошик» – термін, поширений у всьому світі. Він має на увазі необхідний набір товарів і послуг, без яких сьогодні людина не може прожити. На основі даних по споживчому кошику та споживчому бюджету розраховуються такі показники, як мінімальна зарплата й мінімальні пенсії. Поняття споживчого кошика існує в багатьох країнах світу.
Проте ці «кошики» мають певні національні особливості: споживчий кошик американця нараховує 300 продуктів і послуг, француза – 250, англійця – 350, німця – 475. Український споживчий кошик нещодавно був розширений до 297 найменувань продуктів. Але, наприклад, у споживчому кошику британця передбачені витрати на підключення до Інтернету, покупку MP-3-плеєра та гітари, а також послуги садівника. Навіть найменш забезпечені німці мають право на цифровий фотоапарат та відеокамеру, сканер та принтер, а також тонометр. Французи закладають у споживчий кошик послуги перукаря, косметичні засоби та харчі для котів і собак. «Стурбовані» здоровим способом життя американці мають у кошику тютюнові та горілчані напої, а також витрати на мобільний та комп’ютерний зв’язок.
А що має українець? Споживчий кошик України був прийнятий у 2000 році.
З тих пір його ґрунтовно так і не переглянули. Доповнювали, начебто перераховували вартість, збільшували прожитковий мінімум, але картина й донині нерадісна. У грудні 2013-го його підняли до 1176 грн (1218 – для працездатної особи й 1286 для дитини), і після цього він не змінювався.
Склад продуктів, які входять до споживчого кошика в Україні, не те, що скромний, а сумний. Чай, спеції й сіль, кава й цукор у списку навіть не зазначені. Можливо, скажете, це некорисно. Добре, але якщо напівголодні, то бодай – одягнуті. Та де там! Тільки уявіть собі картину.
Отже, для чоловіків гардероб складає: 1 брюки на 4 роки; 1 светр на 3 роки; 5 пар нижньої білизни на 2 роки; 2 майки на рік; 1 плавки на 10 років; 7 пар шкарпеток на рік; 1 пара чобіт на 5 років.
Жінки ще можуть собі дозволити: 1 бюстгальтер на рік; 3 пари панчох на рік (це тих, що рвуться щодня!); 1 пару чобіт на 2 роки; 1 шапку на 4 роки.
Дітям рости заборонено – для них норми одягу практично такі ж, як і для дорослих. І кого турбує, що часом за літо нога в малюка збільшується на два розміри? Про необхідність шкільного приладдя практично забули…
Склад аптечки передбачає наявність бинта, йоду, валідолу й аспірину. Кіно, театр, цирк, зоопарк і різні культурно-масові заходи – 1 раз на рік. Один раз у 6 років допускається штопання пари шкарпеток у майстерні, двічі на рік можна скористатися послугами хімчистки, митися в лазні достатньо раз на рік. Як у анекдоті про чукчу: «А де ви миєтеся взимку? – Е, скільки тієї зими…»
За рік в Україні гривня знецінилася в 3 рази. За курсом валют виросло в ціні пальне, продукти, одяг. Ліки взагалі стали недоступними. Зарплати заморожені. Пенсії та соціальні виплати продовжують виплачувати саме в такому розмірі. А тепер порахуйте, на що може вистачити «мінімалки»? Як пише одне з видань, «…якщо відняти витрати на транспорт, який із кожним днем дорожчає, комуналку, то залишиться грошей якраз на 172 г хліба в день на сніданок, стакан молока на обід, а на вечерю … шкідливо їсти після шостої…»
