Хто розхитує ситуацію зі 128 бригадою і кому потрібен соціальний бунт на Закарпатті
21 лютого, субота. Біля Закарпатської ОДА людно і гамірно. Тут зібрались переважно жінки: матері, дружини, сестри військовослужбовців з 128 гірсько-піхотної бригади. Тієї, що опинилася у самісінькому пеклі у Дебальцеві. Деякі жінки тримають у руках плакати: «Ротацію 128-ій». Всі вони, втомлені від безкінечних переживань, знервовані. «Маріє, йдіть сюди, під адміністрацію! Ми вже туй», – каже сідоволоса жінка, тереблячи кінчики своєї хустки. Вона озирається по сторонам, ніби намагаючись прикинути, скільки людей знаходиться поруч, і додає: «Казали нам, ош треба зобрати на мітинг дись 500 чоловік, товди мож буде вимагати наказу. Бо так ми покажемо, ош бунтуєме і мусять ся нас послухати». «Але наказ нібито і так має бути», – тихо, немов соромлячись, відповідає їй худорлявий юнак. Та його ніхто не слухає. Гамір тільки посилюється.
Через якийсь час присутніх запросили у велику залу ОДА. Були присутні представники влади, зокрема голова ОДА Василь Губаль, голова облради Володимр Чубірко та народний депутат Валерій Пацкан. З уст чиновників, зокрема пана Чубірко, постійно виривалися тези про «соціальний бунт», який назріває. На цьому фоні мимоволі згадалися «ракошинські жони», які, як потім виявилося, виходили перекривати трасу за 50 гривень. Звісно, не всі. Тільки «кістяк», до якого долучилися інші жінки, психікою яких так легко керувати. Тоді теж говорили про «соціальний бунт». Тоді і, здається, тепер хтось поставив собі за мету зірвати мобілізацію на Закарпатті. Нема нічого простішого, аніж «накрутити» уже «накручених» родичів бійців, посіяти паніку і створити дестабілізаційну обстановку. Ситуація ставала все напруженішою, оскільки родичі вимагали інформації про те, чи приїдуть хлопці на ротацію, адже багато з них не були вдома впродовж кількох місяців. Трохи заспокоїв присутніх і розрядив ситуацію дзвінок Валерія Пацкана міністру оборони України Степану Полтораку. Той через гучномовець у мобільному телефоні запевнив, що хлопці здадуть зброю і техніку й найближчими днями будуть відправлені додому.
У свою чергу, Василь Губаль наголосив, що влада намагається зробити все можливе, аби якомога швидше привезти військовослужбовців. От і автобуси організували. Запевнили, що за сприяння братів Балог. Та згодом виявилося, що влада кинула клич перевізникам Закарпаття, аби ті надали транспорт. Хто скільки може. Так вдалося організувати колону, не витрачаючи коштів. Ні державних, ні будь-чиїх інших. Зате це дало змогу представникам Мукачівщини попіаритися на справах інших, хоча насправді у біді організувалися всі: і представники різних політичних сил, і безпартійні.
Зараз хлопці їдуть додому. Майже 1,5 тисячі бійців 128-ї. На їх шляху – жодних перепон. Але у соцмережах досі продовжують з’являтися істеричні повідомлення про відсутність наказу на ротацію і соціальний бунт. Чому? Кому вигідний соціальний бунт на Закарпатті?
Закарпатський Репортер
Одним з безпосередніх організаторів паніки в соцмережах є Люмила Бандурчак, особа, яка працює на Віктора Балогу. До речі Людмила Бандурчак виявилася прихильницею Миколи Азарова і про їх стосунки писали провідні видання України.
