Губернатор вже не контролює ситуацію

Через кадрові ротації та бездумну чистку, яку влаштував губернатор у кабінетах обласної адміністрації, справ в області почали виходити з-під контролю головного виконавчого органу.
Так, яскравим прикладом тому є ситуація, яка нині склалася у сфері міжміських пасажирських перевезень.
Ще донедавна, поки обласний департамент промисловості та інфраструктури, котрий завідує цією галуззю, очолював Віктор Лукеча, серйозних труднощів чи скандалів на цьому полі не виникало. Однак з моменту, коли борозди правління перейшли до рук Василя Губаля і той зі скандалом, пафосом та в морі самопіару звільнив Лукечу із займаної посади, ситуація почала виходити з-під контролю, а перевізники потроху «відбиватися від рук». Першим яскравим результатом цього процесу стала подія, якою Губаль нещодавно непогано пропарився (вочевидь, завдячуючи роботі балогівської команди медійників). Тільки от чи виправданим був цей піар і що насправді за ним ховалося? Давайте подумаємо…
Мова про історію на Ужгородському автовокзалі, де кілька днів тому касир відмовилась продати пільговий квиток матері одного із закарпатських бійців, які загинули в АТО. Виявилось, що керівництво обласного підприємства «Закарпатавтотранс» надало пряму вказівку вокзалам повністю припинити обслуговування пільговиків. Мовляв, якщо хочуть їздити – хай платять. І ніяка влада їм не указ. Тим більше, обласна.
І продемонстрували це перевізники настільки промовисто, що губернатору довелось особисто їхати на вокзал і розбиратися з бідною касиркою, котра всього-навсього виконувала накази керівництва. Із самими ж керівниками Губаль навіть не наважився зустрітись, спихнувши цю проблему на силовиків та правоохоронців.
От і питається: який результат легендарної кадрової політики губернатора-петеушника? Навіщо було звільняти одного із кращих професіоналів в ОДА, котрий працював там за каденції далеко не одного губернатора, і ставити на його місце нездару, який очевидно не справляється зі своїми обов’язками? І зараз ми говоримо тільки про одну маленьку галузь – пасажирські перевезення. А що говорити про всю соціалку, медицину, промисловість, сільське господарство, освіту та спорт, котрі нині, завдяки старанням кишенькового балогівського губернатора опинилися в руках відданих членів партії ЄЦ і при цьому нікудишніх менеджерів?
“Вільне Закарпаття”