На які гроші живуть псевдоактивісти Закарпаття?

Про одного з ужгородських активістів Віталія Грегора чули чи не всі ужгородські підприємці. До того, як з’ясувалося, цей молодий чоловік у поводженні з людьми показав себе явно не з позитивної сторони. У ході нашого дослідження вияснилося, що він вже неодноразово ставав героєм публікаці та скандалів.

Наче у підтвердження характеристики нашого персонажу на своїй сторінці в Фейсбук  п. Станіслав стверджує, що не знайшов жодного судового процесу, на якому б Віталій виступив би, як представник чи захисник. Зате дає чимало всіляких коментарів, зазвичай, у формі звинувачень і просто наклепів. Навести приклад?

Будь ласка. Цього року на розгляді в Ужгородському міськрайонному суді розглядали справу колишнього декана УжНУ Олени Дуло, яку представники прокуратури звинувачували в отриманні неправомірної вигоди. На ці судові засідання ходив і згаданий активіст, який голослівно звинувачував цю жінку в хабарництві і цим самим чинив тиск на суд. До честі Феміди вона не повелася на пусті гасла, а детально розібралася в усіх нюансах. Не знайшовши жодних фактів суд виніс виправдальний вирок.

Тут постає закономірне запитання: чого «свідомий активіст» раптом гаряче зайнявся боротьбою з цією жінкою. У них був особистий конфлікт через навчання? Ні, бо він взагалі не вчиться у виші. Вони навіть не були знайомі. Заговорив патріотизм? Тоді повинні бути неспростовні факти, яких у нього просто не було. Може хтось Віталію замовив провокацію проти екс-декана. А от це, скоріше за все, може схоже на правду.

Після суду п. Грегору варто було підійти й вибачитися за свою поведінку перед жінкою, яку він звинуватив у криміналі. І це був би воістину геройський вчинок. Але «патріотичний» ужгородець так не повважав.

На сайті «Вся Закарпатська правда» була публікація про скандал, у якому також фігурував згаданий активіст. Тут пригадують про організацію канікулярного мітингу біля мерії в Ужгороді, в якій засвітився Віталій.

Подаємо деякі факти з цього матеріалу. Тоді цей активіст цинічно використав дітей, привівши їх до адмінспоруди міської ради. Їх руками політики, котрі фінансують цього активіста, намагалися насолити міській владі. Скандал став популярним на всю країну. Дехто зі школярів потім розповів і про молодиків, котрі, коли запал у молоді почав проходити, почали провокувати їх і підбурювати на продовження протесту. Дітям пропонували навіть підвезти яйця для штурму мерії. Учні без вагань запевняли журналістів, що їм сподобалася ідея прогуляти школу та ще й засвітитися на камерах, як їм пропонували організатори мітингу. Школярів кинули на амбразуру, змусивши їх скакати на автівки, перекривати рух на транспортному мості й зіткнутися головами з політичними персонами краю.

Згодом Віталій особисто визнав свою помилку. Він зізнався, що цинічно збрехав. А цей його вчинок міг вартувати здоров’я тим самим дітям, яких він свідомо наражав на небезпеку, штовхаючи на вчинки, що можуть загрожувати життю – коли діти йшли зупиняти автомобілі. Бо ж нема гарантії, що хтось зі школярів не потрапив би під колеса горе-водія.

Після цього випадку великий комбінатор позбувся статусу помічника-консультанта депутата міськради. Заяву від послуг такого «помічника» написав один з депутатів Сергій Горбань, мотивуючи своє рішення тим, що така поведінка горе-активіста дискредитує його авторитет.

А чому п. Грегор раптом так запереживав за дитячі канікули? Чи, може, йому добре за цю акцію заплатили певні особи? Питання, радше, звучить, як риторичне. Виникає ще логічне запитання: а чому після цього випадку ніхто не зайнявся розслідуванням цього факту і не притягнув до відповідальності організаторів?

Після цього інциденту згаданий псевдоактивіст пішов «регулювати» проблему в іншому напрямі. Тоді його слід помітили у провокаціях з перешкоджанням в’їзду до Закарпаття вантажівок з інших країн.

Насправді ж фальшивим меседжем цього проекту став бойкот експорту товарів з країни-агресора. Та заборона діяла тільки для простих перевізників. Про це повідомили самі далекобійники, котрі не увійшли до списку обраних, кому в’їзд та виїзд був відкритий. У якості важелю впливу Віталій і Ко тоді застосували ще один брудний метод маніпуляцій: високу мобільність громадянського суспільства і його прагнення до радикальних дій.

Та, як з’ясувалося, у послужному списку згаданого борця є набагато більше «подвигів».

На сайті «Регіон ТВ» вийшла публікація «Забудовники звернулися до поліції. В Ужгороді продовжуються рекетирські провокації проти законного будівництва».

Цитуємо: Як розповів забудовник журналістам «Унгвар інфо» будівельним роботам перешкоджає місцевий псевдоактивіст Віталій Грегор. Останній  відкрито наполягає на незаконності даного будівництва та підбурює мешканців сусідніх будинків на протести. Ситуація дещо змінилася, як тільки представник фірми забудовника надав відкритий доступ до документації через місцеві ЗМІ. Таким чином було доведено, що усі роботи виключно ведуться згідно з українським законодавством, а сам забудовник має всі необхідні документи. Тоді Грегор почав наступ за допомогою шантажу. Нагадаємо, подібну поведінку практикують столичні «активісти», вимагають у забудовників гроші за «не перешкоджання» будівництву. Ну чим не приклад для наслідування?

У місті ходять вперті чутки, що згаданий активіст пробує робити наїзди на деяких підприємців, а відтак пише на них заяву у міську прокуратуру (по домовленості з останніми і за їх наводкою?). Після чого представники цієї грізної структури йдуть розбиратися з підприємцями. Такий собі “междусобойчик”. З одної сторони давить запитами та шантажем прокуратура, а з іншої псевдоактивісти. Так сказати до повного розрахунку. Зрештою, цей факт повинні перевірити компетентні органи.

Кажуть що, Віталій також фігурував зі зброєю, через що мав неприємності з силовими структурами. Як це все завершилося для нього, наразі невідомо. Хоча, не виключено, що й цей факт, якщо він мав місце, рано чи пізно також стане відомим для громадськості.

(далі буде)