В закарпатської студентки квіти живуть вічно
Юна жителька Ужгорода має досить незвичне захоплення: Неля робить прикраси із живих квітів – дарує вічне життя пелюсткам і бутонам в епоксидній смолі.
Кулони, персні, сережки та шпильки, в яких живуть справжні квіти – це новинка для Ужгорода, такої краси у нашій області майже ніхто не створює.
– Створення прикрас – це робота і спосіб заробітку чи більше хобі?
– Я ще студентка, навчаюся в Ужгородському національному університеті, і хоч із дитинства тягнуло до мистецтва, освіту пішла здобувати за економічним напрямком. Тому створення прикрас – це більше захоплення, яке все ж трошки приносить прибуток.
– Любов до мистецтва та рукоділля прищеплювали в сім’ї?
– В моїй родині завжди панувала атмосфера творчості, мама дуже гарно вишиває, і в мене завжди приваблювала саме творчість, можливість щось створювати власноруч.
– Є дуже багато способів самовираження в мистецтві, як ви прийшли до створення прикрас із квітів в епоксидній смолі?
– Минулого року разом із рідними та друзями були на ярмарку, там майстриня продавала такі прикраси. Одна з них зацвіла і в мене, як подарунок від коханого. Якось настільки припало до душі, що почала читати про техніку виготовлення в інтернеті. Замовила матеріали і взялася до роботи.
– І одразу вийшло?
– Зовсім ні. Спочатку було багато браку, потім потрохи почало виходити, методом проб і помилок. Оскільки техніка доволі нова, то не так просто підібрати способи підготовки квітів, залиття їх смолою. Зараз об’ємні рослини я сушу в солі чи манці, вони добре забирають вологу. Рослину треба сушити довго: біля чотирьох тижнів, інакше вона буде всередині прикраси псуватися. Плоскі пелюстки засушую традиційно в книжках, як гербарій. Зі смолою теж різні техніки: можна залити у форму чи накладати шарами.
– Чи можна замість квітів використовувати інші елементи?
– Звичайно, це може бути будь-що: блискітки, намистинки, проте віддаю перевагу квітам, вони найніжніші.
– Чи можна в такому випадку сказати, що це сезонне хобі, адже взимку більшість квітів недоступні?
– Зараз квіти можна купити будь-коли. Я починала працювати зимою, зрештою, можна заготовляти матеріали заздалегідь. Хотілося б попрацювати з екзотичними рослинами. Також із нетерпінням чекаю весняних первоцвітів. Дуже хочу спробувати засушити та зробити прикрасу з кульбабкою, в період, коли вона з білими сім’янками. Це не дуже просто, я вивчила технологію, але зараз знаю її лише в теорії.
– Де саме купуєте матеріали, чи дороге взагалі таке мистецтво?
– Смолу купую по інтернету, в Ужгороді не зустрічала, щоб вона десь у магазинах продавалася. Саме цей матеріал складає основні затрати, зараз думаю закупити більше на майбутнє, а то ціни дуже ростуть. Фурнітуру можна знайти і в місті, але я намагаюся відшукати щось особливе, в цьому мені також допомагає Інтернет. Загалом готовий виріб я продаю від 50 до 200 гривень, залежно від складності виконання.
– Скільки одночасно можете робити прикрас?
– Дуже обмежує кількість форм, зараз маю близько десяти, більшість створила сама. Стараюся за один раз заповнити всі, адже епоксидна смола в момент, коли густіє, дуже токсична. Я працюю в респіраторі. А от квітів одночасно можна висушувати скільки завгодно.
– Зараз ви продаєте свої вироби лише на сторінках у соцмережах, скажіть, чи уявляєте ви своїх потенційних покупців, коли їх виготовляєте?
Мені здавалося, що біжутерію носять більше дівчатка-підлітки, а старші жінки віддають перевагу золоту, сріблу, дорогоцінному камінню. Однак у мене багато замовляють саме елегантні дорослі жінки. Мені дуже подобається спілкуватися із замовниками, вони подають багато цікавих ідей, заряджають позитивною енергією на цілий день.
Помітила, що підлітки більше люблять рожеві квіти, дорослі жінки – чайні троянди, червоні квіти. Проте загалом усім більше подобаються бутони, а не пелюстки.
Найбільше всім подобаються персні. Я не люблю повторюватись, завжди намагаюся віднайти щось нове,поєднати незвичайне!
– Тобто часто через сторінки на «Фейсбук» та «ВКонтакте» роблять замовлення?
– Спочатку більше купували знайомі, тепер чимало людей зв’язуються зі мною, замовляють прикраси. Це насправді дуже приємно. Загалом мрію відкрити власний магазин. На своїх сторінках у соцмережах придумую різні конкурси, розіграші. До Дня святого Валентина я розігрувала комплект прикрас, до 8 березня теж хочу зробити якийсь подарунок.
– Чи важко доглядати за такими прикрасами?
Ні, вони не б’ються, коли падають. Звичайно, як і більшість біжутерії, вразливі до технічних пошкоджень, їх можна подряпати. Також раджу не тримати довго на прямому сонячному світлі, адже кольори можуть потьмяніти.
– Чи не думали про те, щоб брати учнів та робити майстер-класи з виготовлення прикрас?
– Не думаю, що мій рівень майстерності вже настільки високий. Я сама ще вчуся, освоюю нові техніки, можливо, в майбутньому і буду чимось таким займатися. Зараз я б хотіла зосередитися на тому, щоб більше брати участь у ярмарках та виставках, щоб закарпатці більше знали про таку технологію виготовлення прикрас. В Україні людей, які займаються квітами в епоксидній смолі, доволі багато, а от у нашій області це ще незаймана ніша.
