Про “темні” доходи “ЗАКАРПАТАВТОТРАНС”
З кожним підвищенням тарифів на проїзд, підвищуються і “темні” доходи підприємства
Акурат, коли український уряд «потішив» підвищенням тарифів на електроенергію та природний газ, уже з 22 лютого маємо підвищення вартості проїзду пасажирів автобусами в приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні. Себто, відтепер за одну нашу поїздку доведеться викласти в середньому на 15—18 відсотків більше (така різниця закладена через те, що серед підприємців, які займаються пасажирськими перевезеннями, є платники податку на додану вартість, а також такі, що не є його платниками) і без того знецінених гривень.
Але в тарифній політиці пасажирських перевезень автобусами закладена цікава схема. Коли зростає вартість проїзду, а це відбувається в останні роки надто часто, автоматично підвищується не зовсім зрозуміла послуга — станційний збір (це 10 і більше відсотків від суми тарифу), відтак додайте ще страховий збір. Ще в березні 2009-го автостанції області застосовували фіксований станційний збір, але їх апетити почали зростати, і вони ввели ще й комісійний збір. Треба конкретний приклад? Так ось, якщо тоді тариф проїзду зі Сваляви в Ужгород був 12 грн 42 коп., пасажиру треба було викласти ще різних зборів (читай здирань) 3,16 грн (більше як 25 відсотків тарифу). Проте з часом служба пасажироперевезень знову переходить на «вдосконалений» станційний збір, яким і тепер послуговуються.
На якій основі базується таке здирництво з пасажира? Це пробую з’ясувати на автовокзалі №1 в Ужгороді: телефоную на номери 3-21-27; 3-46-07 та 2-35-29. Однак на тому боці слухавки не бажають не тільки представитись, але й говорити на цю тему, мовляв, начальство роз’яснить. На автостанції Ужгород-2 подібна ситуація. Щоправда, на моє запитання, як формується станційний збір, ввічливо відповіли: «Вам усе можуть розказати у відділі перевезень «Закарпатавтотрансу».
Пані з відділу перевезень уперто не хотіла поділитися схемою станційних нарахувань. А коли попросив її назвати своє прізвище, почув: Кречко Йосип Васильович (прізвище голови правління «Закарпатавтотрансу»).
Далі не став телефонувати, сподіваючись, що пан Кречко вже офіційно дасть відповідь на питання, яке цікавить, думаю, не тільки пасажирів, а й відповідні контролюючі служби. А шановний пасажир повинен знати, що з нього беруть зайве. Бо якщо ви придбали квиток до Нижнього Солотвина, вам доведеться додатково оплатити станційного збору копійки, але якщо ви їдете в Міжгір’я чи Рахів, це вже чимала сума. Що, хіба є якась різниця у наданні послуги пасажиру приміського сполучення і тому, хто їде до Рахова? Та це і є та схема, яку ховають за вивіскою комерційної структури, яка називається «Закарпатавтотранс».
