Олена Зеленська дала інтерв’ю світовим виданням Vogue
Перша леді Олена Зеленська дала інтерв’ю світовим виданням Vogue, щоб розповісти світу правду про війну в Україні. Вперше від початку вторгнення вона відповіла на запитання, які болять кожному українцеві.
Перш за все, дружина президента розповіла про свої почуття в перший день вторгнення:
“Я добре пам’ятаю початок. Напередодні був звичайний робочий день і вечір. Діти повернулися зі школи, буденні домашні клопоти, підготовка до наступного навчального дня… Так, ми всі останні тижні жили в напрузі, всюди говорили про можливе вторгнення. Але до кінця не вірилося, що таке може статися. У ХХІ сторіччі? В сучасному світі?.. Я прокинулася від дивних глухих звуків. Десь між четвертою і п’ятою ранку. Не відразу навіть зрозуміла, що це вибухи… Чоловіка поруч у ліжку не було. Я встала — і побачила його: він був уже одягнений, в костюмі, як зазвичай (це востаннє він одягнув костюм і білу сорочку, відтоді завжди у «воєнці»). «Почалося», — все, що сказав.
Ні, паніки не було. Розгубленість хіба. «Що нам з дітьми робити?» «Чекайте, я повідомлю. Про всяк випадок зберіть речі першої необхідності та документи». І він вирушив з дому“, – розповіла вона.
На запитання, що вона говорить 9-річному сину та 17-річній доньці про війну, перша леді сказала:
“Дітям не треба нічого пояснювати, вони все знають, як і кожна дитина в Україні. Все розуміють і відчувають. Звісно, війна — це не те, що треба бачити дітям. Але вони дуже чесні й відверті. Від них нічого не приховаєш. Тому краща стратегія — правда. Отже, з дочкою та сином обговорюємо все, що відбувається. Намагаюся відповідати на запитання. Взагалі, стараємося говорити. Бо проговорювати те, що болить, не мовчати в собі – це така перевірена психологічна стратегія, вона працює.”
Про свій моральний стан жінка розповіла, що на емоції у неї часу не залишалося, адже потрібно було дбати про дітей та їх емоційних стан:
“Тому я намагалася бути впевненою, енергійною, навіть усміхалася, пояснюючи дітям, чому треба спускатися в підвал, чому не можна вмикати світло. Оптимістично відповідала на запитання, коли ми побачимо тата: «Авжеж, скоро». У перші дні я сподівалася, що нам можна буде залишитися всім разом. Але офіс президента перетворився на військовий об’єкт. Президент з командою там і працюють, і живуть. Тому нам з дітьми було наказано переміститися в безпечне місце. Якщо в Україні взагалі можливо зараз знайти абсолютне безпечне місце… З того часу ми спілкуємося з Володимиром тільки телефонно.”
Проте за період війни в Олени був момент, коли емоції взяли верх:
“Це сталося десь через тиждень після початку війни: коли я не бачила близьких, друзів — тільки дізнавалася телефоном, хто де, чи живий. Однієї миті я збагнула, що не знаю, чи побачу їх ще колись знов — тих, кого люблю, своїх! Це мабуть, був перший раз, коли я заплакала, вперше дала волю емоціям. Не витримала.”
Перша леді також розповіла декілька історій жінок та їхнє життя в період війни та на окупованих територіях.
“Є історія київської мами Ольги, яка закрила собою двомісячну доньку, коли ракета потрапила в їхню багатоповерхівку. Чи історія чернігівської виховательки дитячого будинку Наталії, яка жила з 30-ма дітьми (з них одна дитина її власна) у підвалі. Вона годувала й оберігала їх, а потім знайшла транспорт і сама, під обстрілами, від яких Чернігів потерпав з першого дня війни, вивезла дітей у безпечне місце.
Таких історій майже стільки, скільки є українців. Я запустила телеграм-канал, де запропонувала співвітчизникам ділитися своїм досвідом проживання війни. Бо кожна особиста історія – це історія нашої країни.”
Олена з чоловіком неодноразово закликали світову спільноту, зокрема США, закрити небо над Україною, проте цього не сталося. Про цю ситуацію жінка розповіла наступним чином:
“Щоб українці не гинули, ми просили закрити над нами небо. Але НАТО вирішило, що це означатиме для нього прямий конфлікт із Росією. Отже, чи можу я тепер казати, що в подальших смертях винна одна Росія? Риторичне запитання. Ви запитуєте, чи правильно було б учинити так для США. Так от, це правильно не лише для США — жорстко відповісти на дії агресора, адже відсутність прямої відповіді спонукає його наступати далі. Росія знає, що Захід не закриває небо, а це стимулює продовжувати вторгнення і вчиняти звірства. Демократичний світ має бути єдиним і дати спільну жорстку відповідь, тим самим показавши, що у ХХІ сторіччі немає місця вбивствам мирного населення та зазіханням на чужу територію.”
Вона також зауважила, що кожен громадянин будь-якої країни може допомогти Україні:
“Головне – це в жодному разі не звикати до війни, не перетворювати її на статистику. Далі виходити на мітинги до адміністративних будівель своїх міст, закликати й заохочувати свої уряди до активних дій на підтримку нашої країни. Українці такі самі люди, як і ви. Просто наприкінці зими їхнє життя докорінно змінилося. Українці не хотіли полишати свої домівки. Але в багатьох з них вибору просто не залишилося. Тож допоможіть їм із адаптацією, будь ласка, — з житлом, роботою, школами для дітей, – допоки вони не зможуть повернутися в Україну.”
Нагадаємо, що прокуратура відкрила кримінальну справу щодо обстрілу вокзалу в Краматорську. Волонтери Ужгородського добровольчого об’єднання відправили гуманітарну допомогу до Сум. У нас такі сусіди: Зеленський анонсував посилення заходів безпеки і навчання населення.
