«Музика майбутнього через минуле»: Мирослава Копинець — про альбом, який поєднав народну традицію Закарпаття та електронний андеграунд

П’ять років творчих пошуків, десятки записаних композицій і сміливий експеримент зі звучанням. Закарпатська етноспівачка Мирослава Копинець разом із композитором та музичним експериментатором Олександром Кіреєвим представили альбом, у якому традиційні народні пісні Закарпаття отримали сучасне електронне звучання. В інтерв’ю Ungvar info вона розповіла, як народжувався проєкт, чому робота над ним тривала роками та що хотіли донести до слухача.

— Пані Мирославо, розкажіть нашим читачам скільки часу ви працювали над альбомом?

— Робота над альбомом розпочалася ще у 2020 році. Це був тривалий творчий процес, адже ми не поспішали. Нам було важливо знайти саме те звучання, яке максимально точно передасть характер кожної композиції.

— Як відбувався сам запис альбому?

— Усі вокальні партії я записувала акапельно на студії Геннадія Девятова у Закарпатській обласній філармонії. Потім надсилала записи Олександру Кіреєву електронною поштою. Він працював над кожною композицією окремо, спираючись насамперед на власні відчуття та творче бачення.

— Чому вирішили поєднати народні пісні саме з електронною музикою?

— Нам хотілося показати, що традиційна музична спадщина Закарпаття може звучати сучасно й актуально. Ми поєднали народні пісні з електронною музикою, зокрема зі стилістикою андеграунду. Наскільки нам відомо, такого формату реалізації українських різдвяних пісень і народного матеріалу в електронному звучанні раніше не було. Електроніка не змінює зміст пісень, а відкриває їх для слухача по-новому.

— Як відбирали композиції для альбому?

— Загалом ми записали 35 композицій, але до альбому увійшло 17. Відбирали їх так, щоб були представлені різні жанри й тематика. Основою альбому стали традиційні народні пісні Закарпаття: частину я взяла зі збірників, інші знаю ще з дитинства.

— Розкажіть про співпрацю з Олександром Кіреєвим. У чому його особливість як композитора?

— Олександр — дуже талановитий композитор і музикант-експериментатор. Він створює музику інтуїтивно, на відчуттях. Попри відсутність академічної музичної освіти, саме це, на мою думку, дозволяє йому мислити без шаблонів і сміливо експериментувати зі звучанням. У вузьких музичних колах його добре знають як діджея та композитора.

— Чим особливе звучання цього альбому?

— Музика тут працює на емоційному рівні. Голос залишається світлим і легким, а електронне звучання додає глибини та внутрішньої сили. Саме поєднання традиційного вокалу із сучасною музикою створює особливу атмосферу та нове сприйняття знайомих народних пісень.

— Чи плануєте презентацію альбому?

— Ми дуже хотіли провести її разом, але, на жаль, Олександр зараз тяжко хворіє. Тому спільну презентацію поки довелося відкласти. Якщо все складеться, згодом я представлю альбом слухачам самостійно.

— Що для вас символізує цей альбом?

— Для мене це нове дихання традиційної народної пісні Закарпаття в сучасному музичному просторі. Народні тексти зберігають свою автентичність, а електронні аранжування допомагають по-новому передати їхні емоції та настрій. Мені хотілося, щоб цей альбом став своєрідним містком між минулим і сьогоденням, показавши, що культурна спадщина може звучати актуально й знаходити відгук у сучасного слухача. Саме тому я називаю його музикою майбутнього, яка народилася з минулого.